библиотека библиотека
Поиск

Kurdipedia является крупнейшим источников информации курдским курдам!


Параметры поиска





Расширенный поиск      Клавиатура


Поиск
Расширенный поиск
библиотека
Имена для курдских детей
Хронология событий
Источники
История
Пользователь коллекций
виды деятельности
Помощь в поиске?
Публикация
видео
Классификации
Случайная деталь!
Отправлять
Отправить статью
Отправить изображение
Опрос
Ваше мнение
контакт
Какая информация нам нужна !
Стандарты
Правила использования
Параметр Качество
Инструменты
Нарочно
Архивариусы Курдипедии
Статьи о нас !
Kurdipedia Добавить на ваш сайт
Добавить / удалить e-mail
Статистика посетителей
Статистика статьи
Конвертер шрифтов
Календари Конвертер
Проверка орфографии
Языки и диалекты страницы
Клавиатура
Удобные ссылки
Расширение Kurdipedia для Google Chrome
Cookies
Языки
کوردیی ناوەڕاست
کرمانجی
Kurmancî
هەورامی
Zazakî
English
Français
Deutsch
عربي
فارسی
Türkçe
Nederlands
Svenska
Español
Italiano
עברית
Pусский
Fins
Norsk
日本人
中国的
Հայերեն
Ελληνική
لەکی
Azərbaycanca
Мой счет
Вход
Членство !
Забыли пароль !
Поиск Отправлять Инструменты Языки Мой счет
Расширенный поиск
библиотека
Имена для курдских детей
Хронология событий
Источники
История
Пользователь коллекций
виды деятельности
Помощь в поиске?
Публикация
видео
Классификации
Случайная деталь!
Отправить статью
Отправить изображение
Опрос
Ваше мнение
контакт
Какая информация нам нужна !
Стандарты
Правила использования
Параметр Качество
Нарочно
Архивариусы Курдипедии
Статьи о нас !
Kurdipedia Добавить на ваш сайт
Добавить / удалить e-mail
Статистика посетителей
Статистика статьи
Конвертер шрифтов
Календари Конвертер
Проверка орфографии
Языки и диалекты страницы
Клавиатура
Удобные ссылки
Расширение Kurdipedia для Google Chrome
Cookies
کوردیی ناوەڕاست
کرمانجی
Kurmancî
هەورامی
Zazakî
English
Français
Deutsch
عربي
فارسی
Türkçe
Nederlands
Svenska
Español
Italiano
עברית
Pусский
Fins
Norsk
日本人
中国的
Հայերեն
Ελληνική
لەکی
Azərbaycanca
Вход
Членство !
Забыли пароль !
        
 kurdipedia.org 2008 - 2024
 Нарочно
 Случайная деталь!
 Правила использования
 Архивариусы Курдипедии
 Ваше мнение
 Пользователь коллекций
 Хронология событий
 виды деятельности - Курдипедиа
 Помощь
Новый элемент
биография
Гюльгусейна Асановича Мусаева
26-08-2024
ڕاپەر عوسمان عوزێری
биография
Халил Чачанович Мурадов
22-08-2024
ڕاپەر عوسمان عوزێری
библиотека
Неолитическая керамика Загроса и Северной Месопотамии как исторический источник
06-08-2024
ڕاپەر عوسمان عوزێری
биография
ФАЙЗО АГИТОВИЧ ШАМОЯН
20-07-2024
ڕاپەر عوسمان عوزێری
библиотека
Свод статистических данных о населении Закавказскаго края, извлеченных из посемейных списков (1886) г
18-07-2024
ڕاپەر عوسمان عوزێری
библиотека
Курды в Ассамблее народа Кыргызстана: укрепление толерантности
18-07-2024
ڕاپەر عوسمان عوزێری
библиотека
КУРДСКИЙ ЯЗЫК (Диалект корманджи)
20-04-2024
ڕاپەر عوسمان عوزێری
библиотека
ИСТОРИЯ ЭТНОСОВ КАЗАХСТАНА (1991–2016 гг.)
17-04-2024
ڕاپەر عوسمان عوزێری
биография
НУРЕ ДЖАВАРИ
13-04-2024
ڕاپەر عوسمان عوزێری
биография
Георгий Мгоян
01-02-2024
ڕاپەر عوسمان عوزێری
Статистика
Статьи
  538,748
Изображения
  110,170
Книги pdf
  20,278
Связанные файлы
  104,043
видео
  1,549
Язык
کوردیی ناوەڕاست - Central Kurdish 
306,649
Kurmancî - Upper Kurdish (Latin) 
90,065
هەورامی - Kurdish Hawrami 
66,036
عربي - Arabic 
30,818
کرمانجی - Upper Kurdish (Arami) 
18,297
فارسی - Farsi 
9,934
English - English 
7,581
Türkçe - Turkish 
3,669
Deutsch - German 
1,711
لوڕی - Kurdish Luri 
1,690
Pусский - Russian 
1,140
Français - French 
348
Nederlands - Dutch 
130
Zazakî - Kurdish Zazaki 
91
Svenska - Swedish 
72
Español - Spanish 
55
Polski - Polish 
55
Հայերեն - Armenian 
52
Italiano - Italian 
52
لەکی - Kurdish Laki 
37
Azərbaycanca - Azerbaijani 
27
日本人 - Japanese 
21
中国的 - Chinese 
20
Norsk - Norwegian 
18
Ελληνική - Greek 
16
עברית - Hebrew 
16
Fins - Finnish 
12
Português - Portuguese 
10
Тоҷикӣ - Tajik 
9
Ozbek - Uzbek 
7
Esperanto - Esperanto 
6
Catalana - Catalana 
6
Čeština - Czech 
5
ქართველი - Georgian 
5
Srpski - Serbian 
4
Kiswahili سَوَاحِلي -  
3
Hrvatski - Croatian 
3
балгарская - Bulgarian 
2
हिन्दी - Hindi 
2
Lietuvių - Lithuanian 
2
қазақ - Kazakh 
1
Cebuano - Cebuano 
1
ترکمانی - Turkman (Arami Script) 
1
Категория
Pусский
Статьи 
585
библиотека 
355
биография 
166
Изображение и описание 
13
Публикации 
5
Места 
4
Цитаты и фразы 
2
Археологические места 
2
мученики 
2
документы 
2
Стих 
2
видео 
1
Произведения 
1
Репозиторий
MP3 
324
PDF 
31,401
MP4 
2,547
IMG 
201,629
∑   Всего 
235,901
Поиск контента
биография
ВАСИЛЬЕВА ЕВГЕНИЯ ИЛЬИНИЧНА
биография
Махмуд Бакси
биография
Алиев Ага Алигама оглу
биография
ОЛЬГА ИВАНОВНА ЖИГАЛИНА
биография
Приск Мгои
Симоненко Василь Андрійович
Курдипедия — крупнейший многоязычный источник курдской информации! Архивариусы и сотрудники есть в каждой части Курдистана.
Категория: биография | Язык статьи: Pусский - Russian
Делиться
Facebook0
Twitter0
Telegram0
LinkedIn0
WhatsApp0
Viber1
SMS0
Facebook Messenger0
E-Mail0
Copy Link1
Рейтинговая статья
1 голосование 5
Отлично
очень хороший
Средний
неплохо
плохой
Добавить в мои коллекции
Ваше мнение о предмете!
предметы истории
Metadata
RSS
Поиск в Google для изображений, связанных с выбранным элементом !
Поиск в Google для выбранного элемента !
کوردیی ناوەڕاست - Central Kurdish0
Kurmancî - Upper Kurdish (Latin)0
English - English0
عربي - Arabic0
فارسی - Farsi0
Türkçe - Turkish0
עברית - Hebrew0
Deutsch - German0
Español - Spanish0
Français - French0
Italiano - Italian0
Nederlands - Dutch0
Svenska - Swedish0
Ελληνική - Greek0
Azərbaycanca - Azerbaijani0
Catalana - Catalana0
Čeština - Czech0
Esperanto - Esperanto0
Fins - Finnish0
Hrvatski - Croatian0
Lietuvių - Lithuanian0
Norsk - Norwegian0
Ozbek - Uzbek0
Polski - Polish0
Português - Portuguese0
Srpski - Serbian0
балгарская - Bulgarian0
қазақ - Kazakh0
Тоҷикӣ - Tajik0
Հայերեն - Armenian0
हिन्दी - Hindi0
ქართველი - Georgian0
中国的 - Chinese0
日本人 - Japanese0

Симоненко Василь Андрійович

Симоненко Василь Андрійович
Симоненко Василь Андрійович
Народився:8 січня 1935
с. Біївці, Лубенський район, Полтавська область, Українська СРР, СРСР
Помер:13 грудня 1963 (28 років)
Черкаси, Українська
Діяльність: поет, журналіст
Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка
Мова творів: російська і українська
Премії: Національна премія України імені Тараса Шевченка — 1995
Батька у Василька не було. Був чудовий дід, була мама, яка ніколи не сварилася за книжки, що їх хлопець читав зранку до вечора — при сонці, коли підпаском ганяв череду, і при каганці, коли вечорами гриз граніт науки, виборюючи золоту шкільну медаль. До мами приходили свататися. Та вона боялася вітчима для сина, боялася, що чужий прийде і зламає затишок його дитинства. От і не пішла ні за кого, тим більше, що живий був той, з ким одружена по закону, якого чекала з війни, з ким присягалася до смерті ділити і радість, і горе. Не вийшло ділити, вийшло все взяти на свої плечі — сильної, мужньої жінки.
Спочатку навчався у Біївській початковій школі. П'ять класів закінчив у Біївцях, а решту — у сусідніх селах Єнківцях і Тарандинцях, до яких доводилось йти 9 км в один бік. Після закінчення середньої школи в Тарандинцях із золотою медаллю в 1952 році вступив на факультет журналістики Київського університету. Водночас із Симоненком навчалися Юрій Мушкетик, Микола Сом, Валерій Шевчук, Борис Олійник. Тут він багато пише віршів, стає членом літературної студії.
Після закінчення факультету журналістики (1957) працював в обласних газетах «Черкаська правда» і «Молодь Черкащини» (очолив відділ пропаганди), пізніше кореспондентом «Робітничої Газети» в Черкаській області. Тут Василь Симоненко зустрів свою майбутню дружину Люсю.
1962 року разом з Аллою Горською та Лесем Танюком виявив місця поховань розстріляних органами НКВС на Лук'янівському та Васильківському цвинтарях, а також у Биківні (про останнє було зроблено заяву до міської ради).
Влітку 1962 року поета жорстоко побили працівники міліції залізничної станції «Ім. Тараса Шевченка» (Сміла). На думку друзів поета, це побиття було не випадковим. Відтоді й почало погіршуватися здоров'я поета.
З весни 1963 хвороба Василя Симоненка постійно загострювалася. Нестерпно боліли поперек, нирки. На початку вересня він ліг у лікарню — обласний ліксанупр (мав таке право як журналіст). Невдовзі лікарі повідомили родині жахливий діагноз — рак нирок. Зробили операцію, але безрезультатно.
Помер у ніч проти 14 грудня 1963 року у віці 28 років.
$Творчість$
Писати вірші почав ще в студентські роки, але в умовах прискіпливої радянської цензури друкувався неохоче: за його життя вийшли лише збірки поезій «Тиша і грім» (1962) і казка «Цар Плаксій та Лоскотон» (1963). Василь Симоненко прожив неповних 29 років, із них на літературну творчість припадає 10. За життя поета вийшла друком лише одна збірка — «Тиша і грім», друга побачила світ тільки після його смерті.
Олесь Гончар назвав Симоненка «витязем молодої української поезії», Василь Захарченко — «поетом з горніх Шевченкових долин». Стус говорив так: «…На голос Симоненка, найбільшого шістдесятника із шістдесятників, поспішала молодь. Час поспішав так само».
Один з найвідоміших віршів В. Симоненка «Лебеді материнства» автор присвятив своєму сину Лесеві. За формою, це власне колискова пісня. Але, не зважаючи на назву, це пісня люблячого батька. За змістом, духовним наповненням це заповіт поета усьому українському народу: «Можна все на світі вибирати, сину. Вибрати не можна тільки Батьківщину». Саме ці знамениті слова викарбувані на пам'ятнику В. Симоненку в Черкасах. Друга частина цієї поезії, покладена на музику А. Пашкевича, стала відомою піснею, і лунає як гімн синівської любові до рідної землі.
Напровесні 1960 року в Києві був заснований Клуб творчої молоді. Так з'явилася ініціативна група, яка ставила своєю метою об'єднати духовні і фізичні зусилля молодого покоління для розбудови оновленої України.
Хоч на той час Симоненко жив і працював у Черкасах, проте разом з Ліною Костенко, Аллою Горською, Іваном Драчем, Іваном Світличним, Миколою Вінграновським, Василем Стусом, Євгеном Сверстюком, він став душею цього Клубу.
Уже в ті роки набули великої популярності самвидавні поезії Симоненка, що поклали початок українському рухові опору 1960-70-х pp. Тематично вони становили сатиру на радянський лад («Некролог кукурудзяному качанові», «Злодій», «Суд», «Балада про зайшлого чоловіка»), зображення важкого життя радянських людей, особливо селянства («Дума про щастя», «Одинока матір»), викриття жорстокостей радянської деспотії («Брама», «Гранітні обеліски, як медузи …»), таврування російського великодержавного шовінізму («Курдському братові») тощо. Окремий значний цикл становлять твори, в яких поет висловлює любов до своєї Батьківщини («Задивляюсь у твої зіниці», «Є тисячі доріг», «Український лев»2, «Лебеді материнства», «Україні» та ін.).
Самвидавною творчістю Симоненко, за визначенням сучасної критики, став на шлях, указаний Т. Шевченком, й увійшов в історію української літератури як визначальна постать боротьби за державний і культурний суверенітет України 2-ї половини XX ст..
Доля літературної спадщини Симоненка невідома. Його самвидавна поезія, у сучасній Україні лише в незначній частині опублікована у сфальшованому вигляді, поширилася за кордоном і була опублікована (разом з фрагментами поетового щоденника «Окрайці думок») у журналі «Сучасність» (ч. 1, 1965) і в збірці вибраних поезій Симоненка «Берег чекань» (1965 і 1973).
В УРСР по смерті Симоненка видано з його спадщини казку «Подорож у країну Навпаки» (1964), збірку поезій «Земне тяжіння» (1964), вибір із творчості «Поезії» (1966) та збірку новел «Вино з троянд» (1965; ці новели також увійшли у друге видання збірки «Берег чекань» за кордоном).
Радянська критика у перше десятиліття по смерті Симоненка намагалася паралізувати вплив його самвидавної поезії цілковитим замовчуванням її, водночас канонізуючи підцензурну спадщину померлого поета як бездоганно «партійну». Але після 1972, за виразної тенденції до замовчування творчості Симоненка загалом, розпочато ревізію її як несумісної з «партійністю» в літературі (М.Шамота). Зате високу оцінку, з особливим підкресленням громадської мужності поета, дістала поезія Симоненка у самвидавній критиці (Іван Дзюба, Іван Світличний, Євген Сверстюк).
$Вшанування пам'яті$
У Черкасах діє Літературно-меморіальний музей Василя Симоненка.
Черкаська спеціалізована школа № 33 та спеціалізована школа № 252 в місті Київ має його ім'я.
1965 року на громадських засадах створено музей у рідному селі поета (в хаті, де він народився)3
Скульптурний портрет Василя Симоненка 1965 року створили скульптори Петро та Мініона Фліти.4
Ім'ям поета названі вулиці у багатьох містах України, зокрема, 1999 року в Голосіївському районі Києва (див. вулиця Василя Симоненка (Київ)), та 2016 року в Кривому Розі.5
2005-го року пам'ятник-погруддя поета встановили на його батьківщині у селі Біївці.
25 грудня 2008 року Національний банк України випустив в обіг пам'ятну монету номіналом 2 гривні, присвячену поету.
17 листопада 2010 року у Черкасах біля Палацу одружень (історичний будинок Щербини) на вулиці Верхній Горовій відкрили пам'ятник поетові. Автор монумента — Владислав Димйон.6
Ювілейна поштова марка на честь 80-річчя дня народження Симоненка (2015)
Постановою № 184-VIII Верховної Ради України від 11 лютого 2015 року 80 років з дня народження відзначали на державному рівні.7
Поштова служба України 2015 року випустила ювілейну поштову марку на честь 80-річчя від дня народження Василя Симоненка.
20 травня 2015 року у внутрішньому дворику Червоного корпусу КНУ імені Тараса Шевченка відбулися урочистості з нагоди відкриття погруддя Василю Симоненку.8
Іменем поета названо п'ять премій:
Літературна премія «Берег надії» імені Василя Симоненка (1986—2013),
Літературна премія імені Василя Симоненка НСПУ (1987—2010),
Всеукраїнська літературна премія імені Василя Симоненка (2012),
Лубенська районна літературно-мистецька премія імені Василя Симоненка (2000),
Журналістська премія імені Василя Симоненка (2012).
Екранізації
Режисер Олександр Жеребко з Ангеліною Дятловою створив екранізацію поезії Василя Симоненка «Ти до мене прийшла не із казки чи сну»9
Кривда
Курдському братові
Лебеді материнства
Леся Українка
Любов
«Ми думаєм про вас…»
Монархи
Моя мова
Ні, не вмерла Україна!
Перехожий
Піч
Порада товаришеві з КДБ
Прирученим патріотам
Русь
Салюти миру
Світ який — мереживо казкове
Старість
«Там, у степу, схрестилися дороги…»
«Ти знаєш, що ти людина?..»
Україні
Український лев
«Флегматично зима тротуаром поскрипує…»
«Хто у тому винен, я не знаю…»
Ще один протест
«Чорні від страждання мої ночі…»
Віршовані казки
Казка про Дурила
Подорож у країну Навпаки
Цар Плаксій та Лоскотон
Проза
Вино з троянд
$Примітки$
The Fine Art Archive — 2003.
Ігор Мельник. Василь Симоненко: Львове, хоч трішки мене зрозумій // Zbruch, 08.01.2015
Управління культури і туризму Полтавської облдержадміністрації
Художники Львова. Проспект виставки. — Львів, 1970. — С. 28.
Новые названия улиц Кривого Рога. Официальный список!. Блог города Кривой Рог| Фоторепортажи. 2016-05-23. Архів оригіналу за 2017-09-04. Процитовано 2016-12-10.
Газета «Прес-Центр» про відкриття пам'ятника В. Симоненку. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 19 листопада 2010.
Політика / Голос України.— К., № 29 (6033) за 18 лютого 2015.— С. 4
Погруддя Василю Симоненку започаткувало Алею пам'яті
Ty do mene pryishla ne iz kazky chy snu. IMDB. Процитовано 2020-03-27.
Ты ко мне пришла не из сказки или сна. КиноПоиск (ru). Процитовано 2020-03-27.
Посилання
Симоненко Василь Андрійович // Шевченківська енциклопедія: — Т.5:Пе—С : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 759-760.
Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Живий голос Василя Симоненка
Nuvola apps kaboodle.svg Василь Симоненко-Україні (Задивляюсь у твої зіниці), читає автор
Василь Симоненко — український поет-шістдесятник I Пишемо історію
ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО | Програма «Велич особистості» | 2014 (ВІДЕО)
Сайт, присвячений Василеві Симоненку
Shankovsky I. Vasyl’ Symonenko and his Background. — Edmonton: University of Alberta, 1966. — 100 p. (англ.)
Пахаренко В. В дорозі до Рідного краю. До 75-річчя з дня народження Василя Симоненка // Свобода. — 2010. — Ч. 3. — С. 5
Іван Андрусяк. Міф про Василя Симоненка // УНІАН-Культура. — 2011. — 17 січ.
Ігор Мельник. Василь Симоненко: Львове, хоч трішки мене зрозумій // Zbruch. — 2015. — 8 січ.
«Василеві могли вкоротити життя через вірш про Хрущова» (інтерв'ю з Едуардом Кухаренком, колишнім співробітником Василя Симоненка) // Інтернет-видання «Полтавщина»
Василь Симоненко: «Україно, ти моя молитва …»: біобібліогр. нарис / авт. нарису Л. Тарнашинська ; бібліогр.-упоряд. Г. Гамалій ; М-во культури і туризму України, Нац. парлам. б-ка України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка НАН України. — Київ, 2007. — 119, 1 с. — (Шістдесятництво: профілі на тлі покоління ; вип. 11).
Казки Василя Симоненка — адаптовано Базько Л. Р.[1]
Эта статья была прочитана раз 4,540
Ваше мнение о предмете!
Хэштег
Источники
[1] Веб-сайт | کوردیی ناوەڕاست | wiki.ua
Связанные файлы: 2
Связанные предметы: 7
Категория: биография
Язык статьи: Pусский
Дата рождения: 18-01-1935
Дата смерти: 13-12-1963 (28 Год)
диалект: украинец
диалект: Русские
Место жительства: Диаспора
он еще жив?: Нет
Причина смерти: обстрел
Страна смерти: Украина
Тип образования: СМИ
Тип человека: Журналист
Тип человека: Автор
Уровень образования: Мастер
Уровень образования: Университет
Технические метаданные
Авторские права на данный пункт были выданы Kurdipedia владельцем предмета!
Параметр Качество: 99%
99%
Эта запись была введена ( ڕاپەر عوسمان عوزێری ) в 19-12-2021
Эта статья была рассмотрена и выпущена ( Зрян Сарчнари ) на 19-12-2021
Эта статья была недавно обновлена ​​( ڕاپەر عوسمان عوزێری ) на: 12-11-2022
URL-адрес
Этот пункт в соответствии со стандартами Курдипедии pêdiya еще не завершен!
Эта статья была прочитана раз 4,540
Прикрепленные файлы - Версия
Тип Версия Редактирование имени
Фото файл 1.0.128 KB 19-12-2021 ڕاپەر عوسمان عوزێریڕ.ع.ع.
Kurdipedia является крупнейшим источников информации курдским курдам!
биография
Чатоев Халит Мурадович
Статьи
Битва езида Хасана-аги и Слепца Равандузи
Статьи
Саратовский Курдистан
библиотека
ИСТОРИЯ ЭТНОСОВ КАЗАХСТАНА (1991–2016 гг.)
биография
Аристова Татьяна Фёдоровна
Статьи
Свободный Курдистан): трудный путь к самоопределению (1970-е годы — XXI век))
биография
Георгий Мгоян
биография
Гюльгусейна Асановича Мусаева
Археологические места
Замок Срочик
библиотека
КУРДСКИЙ ЯЗЫК (Диалект корманджи)
биография
Мусаелян Жаклина Суреновна
библиотека
Свод статистических данных о населении Закавказскаго края, извлеченных из посемейных списков (1886) г
библиотека
Неолитическая керамика Загроса и Северной Месопотамии как исторический источник
Изображение и описание
Тбилиси (1903 г.)
Статьи
V. МЕЖДУНАРОДНЫЙ КУРДСКИЙ СИМПОЗИУМ Мела Махмуд Баязиди & Август Жаба и их наследие
Изображение и описание
Сыканье (1907 г.)
биография
Джангир ага Хатифов
биография
Пашаева Ламара Борисовна
биография
ОЛЬГА ИВАНОВНА ЖИГАЛИНА
биография
Омархали Ханна Рзаевна
биография
ФАЙЗО АГИТОВИЧ ШАМОЯН
библиотека
Курды в Ассамблее народа Кыргызстана: укрепление толерантности
Изображение и описание
Курдянки В Национальных Костюмах 1928
Изображение и описание
Шейх Aбдель- салям Барзани с вице-консулом России в Урмии Н.М. Кирсановым 1914
Статьи
Курды в Великой отечественной войне: краткий очерк
Изображение и описание
Кочевники огня из Месопотамии (1908)

Текущий
биография
ВАСИЛЬЕВА ЕВГЕНИЯ ИЛЬИНИЧНА
23-11-2013
Хавре Баххаван
ВАСИЛЬЕВА ЕВГЕНИЯ ИЛЬИНИЧНА
биография
Махмуд Бакси
14-12-2021
ڕاپەر عوسمان عوزێری
Махмуд Бакси
биография
Алиев Ага Алигама оглу
17-12-2021
ڕاپەر عوسمان عوزێری
Алиев Ага Алигама оглу
биография
ОЛЬГА ИВАНОВНА ЖИГАЛИНА
08-01-2022
ڕاپەر عوسمان عوزێری
ОЛЬГА ИВАНОВНА ЖИГАЛИНА
биография
Приск Мгои
26-04-2022
ڕاپەر عوسمان عوزێری
Приск Мгои
Новый элемент
биография
Гюльгусейна Асановича Мусаева
26-08-2024
ڕاپەر عوسمان عوزێری
биография
Халил Чачанович Мурадов
22-08-2024
ڕاپەر عوسمان عوزێری
библиотека
Неолитическая керамика Загроса и Северной Месопотамии как исторический источник
06-08-2024
ڕاپەر عوسمان عوزێری
биография
ФАЙЗО АГИТОВИЧ ШАМОЯН
20-07-2024
ڕاپەر عوسمان عوزێری
библиотека
Свод статистических данных о населении Закавказскаго края, извлеченных из посемейных списков (1886) г
18-07-2024
ڕاپەر عوسمان عوزێری
библиотека
Курды в Ассамблее народа Кыргызстана: укрепление толерантности
18-07-2024
ڕاپەر عوسمان عوزێری
библиотека
КУРДСКИЙ ЯЗЫК (Диалект корманджи)
20-04-2024
ڕاپەر عوسمان عوزێری
библиотека
ИСТОРИЯ ЭТНОСОВ КАЗАХСТАНА (1991–2016 гг.)
17-04-2024
ڕاپەر عوسمان عوزێری
биография
НУРЕ ДЖАВАРИ
13-04-2024
ڕاپەر عوسمان عوزێری
биография
Георгий Мгоян
01-02-2024
ڕاپەر عوسمان عوزێری
Статистика
Статьи
  538,748
Изображения
  110,170
Книги pdf
  20,278
Связанные файлы
  104,043
видео
  1,549
Язык
کوردیی ناوەڕاست - Central Kurdish 
306,649
Kurmancî - Upper Kurdish (Latin) 
90,065
هەورامی - Kurdish Hawrami 
66,036
عربي - Arabic 
30,818
کرمانجی - Upper Kurdish (Arami) 
18,297
فارسی - Farsi 
9,934
English - English 
7,581
Türkçe - Turkish 
3,669
Deutsch - German 
1,711
لوڕی - Kurdish Luri 
1,690
Pусский - Russian 
1,140
Français - French 
348
Nederlands - Dutch 
130
Zazakî - Kurdish Zazaki 
91
Svenska - Swedish 
72
Español - Spanish 
55
Polski - Polish 
55
Հայերեն - Armenian 
52
Italiano - Italian 
52
لەکی - Kurdish Laki 
37
Azərbaycanca - Azerbaijani 
27
日本人 - Japanese 
21
中国的 - Chinese 
20
Norsk - Norwegian 
18
Ελληνική - Greek 
16
עברית - Hebrew 
16
Fins - Finnish 
12
Português - Portuguese 
10
Тоҷикӣ - Tajik 
9
Ozbek - Uzbek 
7
Esperanto - Esperanto 
6
Catalana - Catalana 
6
Čeština - Czech 
5
ქართველი - Georgian 
5
Srpski - Serbian 
4
Kiswahili سَوَاحِلي -  
3
Hrvatski - Croatian 
3
балгарская - Bulgarian 
2
हिन्दी - Hindi 
2
Lietuvių - Lithuanian 
2
қазақ - Kazakh 
1
Cebuano - Cebuano 
1
ترکمانی - Turkman (Arami Script) 
1
Категория
Pусский
Статьи 
585
библиотека 
355
биография 
166
Изображение и описание 
13
Публикации 
5
Места 
4
Цитаты и фразы 
2
Археологические места 
2
мученики 
2
документы 
2
Стих 
2
видео 
1
Произведения 
1
Репозиторий
MP3 
324
PDF 
31,401
MP4 
2,547
IMG 
201,629
∑   Всего 
235,901
Поиск контента
Kurdipedia является крупнейшим источников информации курдским курдам!
биография
Чатоев Халит Мурадович
Статьи
Битва езида Хасана-аги и Слепца Равандузи
Статьи
Саратовский Курдистан
библиотека
ИСТОРИЯ ЭТНОСОВ КАЗАХСТАНА (1991–2016 гг.)
биография
Аристова Татьяна Фёдоровна
Статьи
Свободный Курдистан): трудный путь к самоопределению (1970-е годы — XXI век))
биография
Георгий Мгоян
биография
Гюльгусейна Асановича Мусаева
Археологические места
Замок Срочик
библиотека
КУРДСКИЙ ЯЗЫК (Диалект корманджи)
биография
Мусаелян Жаклина Суреновна
библиотека
Свод статистических данных о населении Закавказскаго края, извлеченных из посемейных списков (1886) г
библиотека
Неолитическая керамика Загроса и Северной Месопотамии как исторический источник
Изображение и описание
Тбилиси (1903 г.)
Статьи
V. МЕЖДУНАРОДНЫЙ КУРДСКИЙ СИМПОЗИУМ Мела Махмуд Баязиди & Август Жаба и их наследие
Изображение и описание
Сыканье (1907 г.)
биография
Джангир ага Хатифов
биография
Пашаева Ламара Борисовна
биография
ОЛЬГА ИВАНОВНА ЖИГАЛИНА
биография
Омархали Ханна Рзаевна
биография
ФАЙЗО АГИТОВИЧ ШАМОЯН
библиотека
Курды в Ассамблее народа Кыргызстана: укрепление толерантности
Изображение и описание
Курдянки В Национальных Костюмах 1928
Изображение и описание
Шейх Aбдель- салям Барзани с вице-консулом России в Урмии Н.М. Кирсановым 1914
Статьи
Курды в Великой отечественной войне: краткий очерк
Изображение и описание
Кочевники огня из Месопотамии (1908)

Kurdipedia.org (2008 - 2024) version: 15.92
| контакт | CSS3 | HTML5

| Время создания страницы: 0.406 секунд!